Метод 8 Синектика

Крок 1

Крок 2

Крок 3

Головна ідея та її призначення

Синектика — це методологія вирішення проблем, яка стимулює процеси мислення, про які суб’єкт може не знати. Цей метод був розроблений Джорджем М. Прінсом і Вільямом Дж. Гордоном у 1950-х роках.
Термін «синектика» походить від грецького слова «synectikos», що означає «поєднувати». Або «комбінування різних речей в єдину суміш. Синектика — це створення зв’язків.
Синектику розробив Вільям Дж. Дж. Гордон і його соратники в 1961 році. Це дуже цікавий підхід до розвитку інновацій. Початкова робота з процедурою Synectics полягала в розробці «груп творчості» в промислових організаціях. Він був розроблений для групи людей, навчених працювати разом, щоб діяти як вирішувачі проблем або розробники продуктів. Потім Гордон адаптував його для дітей шкільного віку. Ключовим елементом синектики є проведення аналогій.
Це має на меті перенести нас у трохи нелогічний світ. У синектиці ми можемо з’єднати дві абсолютно різні речі, щоб разом розкрити нове значення. Це дає вам можливість побачити речі з нової точки зору.

Вказівки щодо застосування: сфера застосування, наприклад, при роботі з групою певного віку та складу; в індивідуальній роботі тощо.

Синектика – спосіб раціонального підходу до творчості та вирішення проблем. «Традиційно творчий процес розглядається постфактум... Дослідження Synectics намагалося вивчити творчий процес in vivo, поки він відбувається».
За словами Гордона, дослідження Synectics мають три основні припущення:
1. Творчий процес можна описати і навчити;
2. Процеси винахідництва в мистецтві та науці схожі й керуються тими самими «психічними» процесами;
3. Індивідуальна та групова творчість подібні.
На уроках є багато можливостей для розвитку синектичного мислення. Ви можете поділитися наведеними нижче прикладами зі своїм класом і побачити, які ідеї діти можуть створити разом. Попросіть дітей придумати три ідеї для кожного прикладу:
Ваша особистість схожа на сніжинку, тому що...
Навчання схоже на дослідження космосу, тому що...
Акула схожа на торпеду, бо...
Кит схожий на підводний човен, тому що...
Учитель схожий на вовка, бо...
Клас схожий на мурашник, тому що...
Громадянська війна схожа на виверження вулкана, тому що...
Математика схожа на арахісове масло, тому що...
Кома схожа на певну риску, тому що...
Читання - це як пошук перлин, тому що...
Навчання схоже на американські гірки, тому що...
Це порівняння двох речей часто призводить до того, що діти ставлять низку цікавих запитань, які виявляють не лише схожість, але й відмінності.
Ключовим елементом синектики є використання аналогій. Метафорична діяльність допомагає усвідомити творчий процес. Метафори встановлюють зв'язок між тим чи іншим місцем. Метафора поєднує знайомі поняття з незнайомими або створює нові свіжі ідеї зі знайомих об’єктів/ідей.
Це вводить концептуальну дистанцію між учнем і об’єктом. Наприклад: запропонувати учням уявити стілець як коня або уявити час як злодія. Викладач створює структуру, за допомогою якої студенти можуть думати про знайоме поняття по-новому або незнайомим чином. Навпаки, викладач також може змусити студентів думати про знайомі речі знайомим способом. Наприклад, парламент як овочевий ринок. Метафори допомагають учням зв’язати дві абсолютно різні ідеї одна з одною та по-новому поглянути на це. Синектичні стратегії, які використовують метафоричну дію, створені для створення структури, за допомогою якої люди можуть звільнитися, щоб розвивати уяву та розуміння повсякденної діяльності.

Результати застосування методу, наприклад, підвищення здатності виходу за рамки стандартних рішень тощо.

Це творчий процес встановлення зв’язків, і його можна використовувати в будь-якій навчальній програмі.
Модель навчання синектики належить до сімейства обробки інформації. Моделі обробки інформації наголошують на способах підвищення вродженого бажання людей розуміти світ шляхом отримання та організації даних, сприйняття проблем і генерування їх рішень, а також розробки концепцій і мови для їх передачі. Синектика – це метод вирішення проблем; воно передбачає творче мислення групи людей. Зробивши прості аналогії, можна отримати гарну статтю. Це можливо за допомогою Synectics.
Синектику можна використовувати не тільки для розвитку загальної творчої сили, а й для розвитку творчих реакцій у різних предметних сферах.

Вказівки щодо комбінування методів творчості

1. Визначте мету
Визначте, чому ви хочете використовувати методи ккреативності у вашій роботі та для кого,
тобто яка мета, цілі, сенси, аудиторія, для кого це відбувається.
2. Прочитайте
Прочитайте опис до
методи та рекомендації щодо їх використання.

5. Комбінуйте методи
Знайдіть і додайте полярні аспекти. Ви можете поєднувати більш структурні методи з ігровими засновані на принципі поєднання полярностей. Це може зробити процес емоційним, але також структуровані одночасно. Так, ви можете спочатку вибрати той спосіб, який, на вашу думку, є
найбільше підходить для вашої проблеми та завдання, а потім одразу визначте ту, яку б ви хотіли швидше не використовувати, що підкреслює протилежні сторони. Крім того, ваша визначена полярність може бути умовний, тобто ви самі можете визначити, що у вашому випадку полярне, що протилежне.
● Наприклад, якщо в одному методі є багато про зв’язки між елементами, їх детальний опис, занурення в суть деталей, потім вибір методу, який буде розглядати систему задачі зверху, ціле ціле, систему як окрему елемент у середовищі навколо нього, це додасть масштабування в пошуку рішення.
6. Час застосування
Різні методи вимагають різних періодів часу при застосуванні. При поєднанні методів, краще взяти це до уваги, додавши до методу більш простий і обмежений у часі метод, що забирає багато часу та важче використовувати

3. Виберіть
Виберіть ті, які найкраще відповідають вашим цілям і завданням.
При виборі методів звертайте увагу на те,
що їх можна умовно розділити на кілька груп:
● процедурні, ті, що допомагають відповісти на запитання:
ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ? Як оптимізувати процес? Як зробити процес інакше?
● горизонтальні, ті, що відповідають на запитання
ХТО? З КИМ? ДЛЯ КОГО? Це про розподіл відповідальності та про з'ясування інтересів, асоціації або для кого ми це робимо.
● вертикальні, пов’язані з ЧОМУ? ЩО ТАКЕ МЕТА?
ЩО ГОЛОВНЕ? Йдеться про уточнення ієрархії в структуру, суть проблеми та її вирішення, з чого він складається і чого хочеться досягти.
4. Конкретизуйте
Додайте відсутній аспект до вектора. Залежно від завдання, одним із векторів буде
основний, а інші 2 будуть допоміжними.
● Наприклад, вам потрібно почати навчальний процес по-іншому, по-новому:
ви обираєте методи, які найбільше підходять для вашого завдання та аудиторії, і додаєте методи
для вертикальних і горизонтальних питань. Це додасть конкретності в меті процесу і розподілить завдання між усіма учасниками, допоможе визначити кому і для чого це буде корисно. Це створює звичку мислити в різних напрямках і структурувати.
● Наприклад, метод «Квітучий лотос» дозволяє визначити вертикальний вектор, розібрати проблему на складові, деталізувати її, побачивши всю систему проблематики одночасно, показати зв’язки між різними елементами та знайти рішення для кожного елемента окремо. Якщо ми додамо горизонтальний і процедурний рівень запитання з методу SCAMPER, додавання та концентрація на тому, чого ще не вистачає, що можна додати, який аспект ще не розкритий, то ми отримаємо ще більше повну картину та рішення, яке охопить максимальну кількість полів однієї проблеми.

7. Відкалібруйте початкову мету
Протягом усього процесу час від часу калібруйтеся з початковою метою, цілями, сенсами для чого це все відбувається і для кого, тому що в захоплюючому творчому просторі можливо легко втратити вісь, на якій має спиратися весь процес.
8. Експериментуйте
Створивши комбінацію методів, важливо експериментувати і бути готовим до ще більших змін та адаптації новоствореного до потреб, цілей і завдань, тому що під час апробації ми можемо просто побачити те, що не було враховано. Тут ми можемо повернутися до пунктів 4 і 5, додавши аспекти, яких бракує.
● Примітка: намагайтеся відчути процес, бути присутнім у ньому якомога більше, дозволяючи недосконалості та чомусь спонтанному виникати, тому що маркер новизни – це ваше здивування, розширення простору та поява несподіваних деталей, рішень, ідей.

Вказівки щодо комбінування методів творчості

1. Визначте мету
Визначте, чому ви хочете використовувати методи ккреативності у вашій роботі та для кого,
тобто яка мета, цілі, сенси, аудиторія, для кого це відбувається.
2. Прочитайте
Прочитайте опис до
методи та рекомендації щодо їх використання.
3. Виберіть
Виберіть ті, які найкраще відповідають вашим цілям і завданням.
При виборі методів звертайте увагу на те,
що їх можна умовно розділити на кілька груп:
● процедурні, ті, що допомагають відповісти на запитання:
ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ? Як оптимізувати процес? Як зробити процес інакше?
● горизонтальні, ті, що відповідають на запитання
ХТО? З КИМ? ДЛЯ КОГО? Це про розподіл відповідальності та про з'ясування інтересів, асоціації або для кого ми це робимо.
● вертикальні, пов’язані з ЧОМУ? ЩО ТАКЕ МЕТА?
ЩО ГОЛОВНЕ? Йдеться про уточнення ієрархії в структуру, суть проблеми та її вирішення, з чого він складається і чого хочеться досягти.
4. Конкретизуйте
Додайте відсутній аспект до вектора. Залежно від завдання, одним із векторів будеосновний, а інші 2 будуть допоміжними.● Наприклад, вам потрібно почати навчальний процес по-іншому, по-новому:ви обираєте методи, які найбільше підходять для вашого завдання та аудиторії, і додаєте методидля вертикальних і горизонтальних питань. Це додасть конкретності в меті процесу і розподілить завдання між усіма учасниками, допоможе визначити кому і для чого це буде корисно. Це створює звичку мислити в різних напрямках і структурувати.● Наприклад, метод «Квітучий лотос» дозволяє визначити вертикальний вектор, розібрати проблему на складові, деталізувати її, побачивши всю систему проблематики одночасно, показати зв’язки між різними елементами та знайти рішення для кожного елемента окремо. Якщо ми додамо горизонтальний і процедурний рівень запитання з методу SCAMPER, додавання та концентрація на тому, чого ще не вистачає, що можна додати, який аспект ще не розкритий, то ми отримаємо ще більше повну картину та рішення, яке охопить максимальну кількість полів однієї проблеми.

5. Комбінуйте методи
Знайдіть і додайте полярні аспекти. Ви можете поєднувати більш структурні методи з ігровими засновані на принципі поєднання полярностей. Це може зробити процес емоційним, але також структуровані одночасно. Так, ви можете спочатку вибрати той спосіб, який, на вашу думку, єнайбільше підходить для вашої проблеми та завдання, а потім одразу визначте ту, яку б ви хотіли швидше не використовувати, що підкреслює протилежні сторони. Крім того, ваша визначена полярність може бути умовний, тобто ви самі можете визначити, що у вашому випадку полярне, що протилежне.● Наприклад, якщо в одному методі є багато про зв’язки між елементами, їх детальний опис, занурення в суть деталей, потім вибір методу, який буде розглядати систему задачі зверху, ціле ціле, систему як окрему елемент у середовищі навколо нього, це додасть масштабування в пошуку рішення.
6. Час застосування
Різні методи вимагають різних періодів часу при застосуванні. При поєднанні методів, краще взяти це до уваги, додавши до методу більш простий і обмежений у часі метод, що забирає багато часу та важче використовувати
7. Відкалібруйте початкову мету
Протягом усього процесу час від часу калібруйтеся з початковою метою, цілями, сенсами для чого це все відбувається і для кого, тому що в захоплюючому творчому просторі можливо легко втратити вісь, на якій має спиратися весь процес.
8. Експериментуйте
Створивши комбінацію методів, важливо експериментувати і бути готовим до ще більших змін та адаптації новоствореного до потреб, цілей і завдань, тому що під час апробації ми можемо просто побачити те, що не було враховано. Тут ми можемо повернутися до пунктів 4 і 5, додавши аспекти, яких бракує.● Примітка: намагайтеся відчути процес, бути присутнім у ньому якомога більше, дозволяючи недосконалості та чомусь спонтанному виникати, тому що маркер новизни – це ваше здивування, розширення простору та поява несподіваних деталей, рішень, ідей.